Консультації


При остановке машины сотрудником ГАИ было проведено освидетельствование на алкоголь. Результат 0,2 промилли. Права были изъяты и дело отправлено в суд. По результатам предварительной беседы с судьей грозит штраф минимум 3400 грн. А как же статья 130 КУАП, где четко сказано "не более 0,2 пм? Спасибо.

В ст.1261 Цивільного кодексу України передбачено вичерпне коло осіб, які є спадкоємцями по закону першої черги. В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті при житті спадкодавця та народження після його смерті, той з подружжя, котрий його пережив, та батьки.

Право спадкування після смерті батька мають право також: діти, котрі родились від батьків, що не були в шлюбі, але якщо батько визнав їх своїми дітьми добровільно чи в випадку встановлення батьківства в судовому порядку. Позов про встановлення батьківства може бути поданий матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Повнолітній син може претендувати на спадок його батька тільки в тому випадку, якщо буде встановлено родинний зв'язок сина з батьком.

Комбінат хлібопродуктів надав Облдержадміністрації декларацію оптово-відпускних цін та необхідні документи. Але обладміністрація повернула декларацію та додатки на доопрацювання та затребувала документи, не передбачені законодавством. В цей час інспекція по контролю за цінами здійснила перевірку комбінату, склала акт та винесла на його підставі рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в зв’язку з недекларуванням зміни ціни.
Яким чином комбінат має діяти для захисту своїх прав?

 

Зазначене рішення комісії по контролю за цінами протиправне та має бути оскаржене до відповідного адміністративного суду з наступних підстав. Надання Держобладміністрації додаткових документів не передбачено Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін, затв.Постановою КМУ та іншими нормативно-правовими актами.

Також цим Порядком не передбачено права Обладміністрації не приймати декларації, встановленої форми та додатки та повертати матеріали на доопрацювання. Таким чином, комбінат декларування здійснив, а винесене Інспекцією по контролю за цінами рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін протиправне.

На нашому підприємстві податкова провела перевірку. За результатами складено акт, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення. Донарахували податкове зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 1 500 237 грн та штрафні санкції. Підкажіть, будь ласка, як нам краще оскаржити податкове повідомлення-рішення: шляхом подання скарги в податкову інспекцію чи відразу звертатись до суду?

Так, дійсно, законодавство дає змогу платнику податків оскаржувати повідомлення-рішення двома способами: чи в порядку апеляційного погодження податкових зобов’язань чи шляхом звернення до суду. Однак, вважаємо звернення до податкової досить ризиковим (можливі донарахування) та малоефективним. Тому радимо Вам протягом 10 календарних днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення звертатись безпосередньо до суду, щоб не виник податковий борг та податкова не приймала мір по стягненню цього податкового боргу (накладення адміністративного арешту, податкова застава, накладення штрафних санкцій та звернення до суду).

При зверненні до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, дія цього рішення призупиняється на період судового оскарження та пеня за несплату податкового зобов’язання не нараховується. Розгляд зазначеної категорії справ відноситься до компетенції адміністративного суду.

 Ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», визнано, що підстави припинення державної служби можуть бути загальними, тобто визначеними Кодексом законів про працю України, та спеціальними, передбаченими у цій нормі.

Вас звільнено з публічної служби за загальним правилом, відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України. У такому випадку роботодавець мав дотримуватися і гарантій, визначених частиною третьою статті 40 Кодексу законів про працю України, якою встановлено недопустимість звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.

Оскільки Ви були звільнені у період тимчасової непрацездатності, це є незаконним, та захист Ваших прав на проходження публічної служби повинен бути здійснений шляхом поновлення Вас на попередній роботі.